Атака на Іран викликала серйозні побоювання всередині США: затяжна війна без ясної кінцевої мети і за обмеженої підтримки суспільства може призвести до серйозних політичних наслідків.
Про це пише CNN у своєму матеріалі:
Президент Дональд Трамп заявляє, що готовий вести війну з Іраном “вічно”, проте вже через кілька днів після початку бойових дій багато його помічників і союзників прагнуть якнайшвидше завершити конфлікт. За словами джерел, атака США на Іран викликала серйозні побоювання всередині адміністрації.
Конфлікт уже призвів до загибелі шести американців, і чиновники очікують, що кількість жертв може збільшитись. Одночасно зростають ціни на бензин і посилюється нестабільність на фондовому ринку, що ставить під загрозу ключові елементи економічного порядку денного Трампа перед проміжними виборами. При цьому всередині адміністрації досі немає чіткого пояснення, чому країна вступила у війну і як вона має закінчитися.
Трамп називає перші удари великим успіхом та доказом військової могутності США. Особливого значення він надає загибелі верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та знищенню об’єктів, пов’язаних з іранською ядерною програмою, що, на його думку, може відкрити шлях до зміни режиму. Однак деякі його союзники вважають, що громадська підтримка операції може виявитися слабкою, і закликають президента якнайшвидше оголосити про перемогу та завершити військову фазу.
Політичні реалії непопулярної війни
Перші опитування показують, що війна з Іраном є непопулярною серед американських виборців, які побоюються нового затяжного конфлікту на Близькому Сході і не розуміють цілей адміністрації.
Конфлікт також викликав розкол усередині руху MAGA, оскільки у 2016 році Трамп обіцяв відмовитись від політики зміни режимів за кордоном. За словами республіканських стратегів, зі зростанням кількості загиблих і ризику розширення війни політичні наслідки можуть посилитися і ще більше погіршити і так складні позиції республіканців на проміжних виборах. Публічно Білий дім стверджує, що рішення ухвалюються виключно з міркувань національної безпеки, проте за зачиненими дверима багато помічників визнають серйозні політичні ризики.
Союзники та радники попереджають, що ця тривожна динаміка, ймовірно, лише погіршиться зі зростанням кількості загиблих, а ризик ширшої регіональної війни залишається на передньому плані, що ще більше ставить під загрозу і без того похмурі шанси Трампа та республіканців уникнути повної поразки на проміжних виборах у листопаді.
«Ніхто не вважає цю війну популярною», – сказав Метью Бартлетт, стратег Республіканської партії та колишній чиновник Державного департаменту Трампа. «У кращому випадку це відволікає увагу від пріоритету економіки. Але в гіршому випадку це може стати політичною катастрофою, і це може бути катастрофою для поколінь в Ірані та для Республіканської партії».
Посадовці Білого дому досі публічно применшували політичне значення війни, наполягаючи на тому, що їхній підхід зумовлений виключно необхідністю захистити безпеку американців.
«Головним пріоритетом президента було діяти в найкращих інтересах американського народу та нашої національної безпеки», – сказала прессекретарка Білого дому Кароліна Лівітт в інтерв’ю CNN. «Ці пріоритети переважували будь-які інші питання».
Але за лаштунками помічники та радники гостро усвідомлювали небезпеку, яку війна становить для президентства Трампа, та безліч способів, якими ситуація може вийти з-під контролю.
Хаотичний обмін повідомленнями
Підготовка до ударів супроводжувалася попередженнями про непередбачувані наслідки, але Трамп все одно вирішив розпочати операцію. Після початку бойових дій адміністрація зіткнулася з труднощами при поясненні причин війни: високопосадовці давали суперечливі заяви про те, наскільки терміновою була загроза з боку Ірану, чи був він близько до створення ядерної зброї і хто саме ухвалив рішення про напад — США чи Ізраїль.
Це призвело до низки суперечливих пояснень навіть від найвищих посадовців адміністрації та надзвичайно заплутаної комунікаційної стратегії Білого дому. Теми обговорення адміністрації неодноразово змінювалися, причому Трамп та його високопосадовці пропонували суперечливі пояснення з кількох ключових питань: наскільки нагальною була загроза, яку Іран становив для США, чи був режим на межі отримання ядерної зброї чи лише балістичних ракет, і, що найважливіше, яка країна — США чи Ізраїль — прийняла початкове рішення про проведення атаки.
Так, Держсекретар Марко Рубіо спочатку заявив, що США приєдналися до дій Ізраїлю, розуміючи, що той все одно збирається завдати удару. Пізніше Трамп заявив, що саме він міг підштовхнути Ізраїль до атаки, після чого Рубіо змінив свою позицію. Білий дім також пояснював початок війни “відчуттям” Трампа, заснованим на розвідданих про атаку Ірану, що готується.
Відсутність плану закінчення війни
Союзники президента закликають адміністрацію подати більш чіткий план завершення конфлікту. Початкові заяви про зміну режиму в Ірані були пом’якшені, і тепер у Білому домі говорять про більш обмежені цілі, яких можна досягти протягом кількох тижнів.
Тим не менш, Білий дім не надав законодавцям та союзникам чіткої інформації щодо того, як можуть розвиватися наступні кілька тижнів або як довго цей відкритий конфлікт може домінувати на політичному ландшафті.
Адміністрація не пояснює, яким чином війну буде завершено, і навіть не відкидає відправлення сухопутних військ.
Сам Трамп неодноразово змінював оцінки тривалості конфлікту – від кількох тижнів до можливості вести війну “вічно”.
Вирішення безпосередніх наслідків
Усередині адміністрації зараз зосереджені на вирішенні термінових проблем, включаючи стабілізацію нафтових ринків, наляканих раптовою загрозою для одного з найважливіших маршрутів поставок у світі, та допомогу тисячам американців, які опинилися на Близькому Сході без попередньо підготовленого плану евакуації.
Серед загального хаосу деякі посадовці іронічно зазначають, що, мабуть, єдиним аспектом війни, який не пішов не так, є самі бойові дії.
Деякі союзники сподіваються на сценарій, за якого США зможуть протягом кількох тижнів знищити основні військові можливості Ірану, послабити його керівництво та оголосити перемогу, після чого перейти на внутрішню повістку перед виборами.
Однак навіть у такому разі політична вигода може виявитися обмеженою: як визнають радники Трампа, більшість виборців передусім хвилюють економічні питання — ціни на електроенергію та продукти.