Попри все, українці готові продовжувати опір і відкидають неприйнятні вимоги.
Про це свідчать результати нещодавного соціологічного опитування.
Упродовж 19 вересня – 5 жовтня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. З травня 2022 року КМІС регулярно ставить запитання щодо готовності населення до територіальних поступок для якнайшвидшого досягнення миру та збереження незалежності.
На графіку наведені відповіді респондентів. Порівняно з травнем-початком червня 2025 року ситуація майже не змінилася. Так, 54% українців категорично проти жодних територіальних поступок (на початку літа 2025 року – 52%). Готові прийняти певні територіальні втрати – 38% (раніше було стільки ж).
Інтерпретація «територіальних поступок»
KМІС також розглянув, що українці розуміють під територіальними поступками і як впливає конкретизація «територіальних втрат» на результати. Формулювання були наступні.
Варіант «Офіційне визнання окупації» – Україна офіційно визнає окремі території частиною Росії і більше не претендує на них:
- «Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може офіційно визнати окремі території частиною Росії та назавжди відмовитися від них»
- «За жодних обставин Україна не має офіційно визнавати окремі території частиною Росії та назавжди відмовлятися від них. Навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності»
Варіант «Передача під контроль Росії неокупованих територій» – Україна передає під контроль території, які зараз контролює, як-от міста Херсон, Запоріжжя тощо:
- «Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може передати під контроль Росії території, які зараз контролюються Україною, як-от міста Херсон, Запоріжжя тощо»
- «За жодних обставин Україна не має передавати під контроль Росії території, які зараз контролюються Україною, як-от міста Херсон, Запоріжжя тощо. Навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності»
Варіант «Де-факто визнання окупації без де-юре» – Україна де-факто визнає контроль Росії за окремими територіями, але не визнає цього юридично:
- «Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна погоджується, що Росія зберігає контроль над окупованими територіями, але при цьому Україна і світ офіційно цього не визнають»
- «За жодних обставин Україна не має погоджуватися і дозволяти Росії зберігати навіть неофіційний контроль над окупованими територіями. Навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності»
Отже, якщо мова йде офіційне визнання окремих територій частиною Росії, то переважна більшість (67%) будуть проти. Готові прийняти – 24%. Порівняно з травнем-червнем ситуація практично не змінилася.
Також переважна більшість – 71% – відкидають передачу під контроль Росії територій, які контролюються Україною. Готові прийняти – лише 19%. У травні-червні 78% категорично відкидали, а були готові на такий варіант – 15%.
У випадку варіанту із заморожуванням лінії фронту без офіційного визнання жодних окупованих територій частиною Росії, то 56% категорично відкидають такий варіант, а готові на нього – 35%. При цьому з травня-червня знизилася готовність прийняти такий варіант – так, частка тих, хто може погодитися, знизилася з 43% до 35%. Частка тих, хто категорично проти, зросла з 48% до 56%.
Регіональний вимір
Оскільки на кожне запитання відповідали близько 500 респондентів, на кожний окремий регіон припадало небагато респондентів і результати нижче варто сприймати як тенденції.
У всіх регіонах варіант з офіційним визнанням окремих територій частиною Росії або навіть передача під контроль Росії територій, які Україна зараз контролює, не користується підтримкою. Тобто ці вимоги є неприйнятними для українців і в цілому, і у всіх регіонах.
Водночас підтримка варіанту з де-факто визнанням контролю Росії за окремими територіями зростає з 26% на Заході до 46% на Сході. Хоча навіть на Сході думки розділилися практично порівну з цього питання, що означає, що немає жодного регіону, де цей би варіант користувався переважною підтримкою. Проте знову ж таки за результатами нашого опитування, проведеного на початку вересня (яке ми згадували вище), якщо заморожування буде доповнене надійними гарантіями безпеки і європейською перспективною, то тоді більшість українців у всіх регіонах готові схвалити такий варіант (хоч і без ентузіазму).
Коментар КМІС
Нинішнє опитування фактично повторює тенденції, які ми стабільно спостерігаємо у різних опитуваннях з різними формулюваннями запитань щодо війни і миру і, зокрема, можливих територіальних втрат. Так, попри всі складнощі, українці налаштовані продовжувати опір і відкидають неприйнятні вимоги щодо територій. Особливо якщо Україні намагаються нав’язати територіальні втрати без жодних компенсацій у вигляді надійних гарантій безпеки і європейської перспективи.
У будь-якому випадку ми бачимо, що варіант з офіційним визнанням окремих територій частиною Росії або варіант з передачею під контроль Росії територій, які зараз контролюються Україною, є «нежиттєздатними» з точки зору української громадської думки і приречені на категоричне несприйняття. Єдиний варіант – і лише в межах більш комплексного пакету – який має потенціал для обговорення, це заморожування нинішньої лінії фронту без жодних юридичних визнань.
Джерело: прес-реліз КМІС