Йшлося про €140 млрд за рахунок заморожених росактивів і перший транш у €1,5 млрд.
На саміті ЄС в Копенгагені Бельгія не погодилася зняти своє заперечення, вимагаючи гарантій розподілу ризиків, а Франція і Люксембург висловили занепокоєння з приводу юридичних наслідків такого рішення.
План передбачав, що Україна поверне кошти після завершення війни й виплати Росією репарацій, а ЄС через систему Euroclear поверне гроші вкладникам. Якщо ж Москва відмовиться платити репарації, вона втратить права на ці активи.
Деякі лідери підтримують ідею загалом, але вважають, що Європейська комісія має ретельно оцінити юридичні та фіскальні ризики.
Бельгійський прем’єр Барт Де Вевер назвав план «ризикованим». Він наполягав на гарантіях від інших держав, щоб країна не залишилася відповідальною сама, адже більшість російських рахунків знаходяться саме в Брюсселі.
Комісія має розробити більш детальний юридичний механізм, який враховуватиме міжнародне право щодо власності та імплікації, зокрема небезпеку того, що Росія може загрожувати судовими позовами або відповідними діями.