Угода про 100-річне партнерство торкається безпеки, економіки, науки і культури.
Зокрема, Сполучене Королівство зобов’язується щороку надавати Україні військову допомогу на суму не менше £3,6 млрд до 2030/31 року, та після – за потреби.
Це передбачає навчання українських військових, підтримку пілотів, постачання військової авіації, розширену співпрацю у виробництві оборонної продукції, дронах, артилерії, а також залучення до форматів спільної експедиційної взаємодії Joint Expeditionary Force.
Крім оборонного компонента, сторічне партнерство з Великою Британією містить зобов’язання щодо співпраці в енергетиці, зокрема в галузі зеленої енергетики та критичних мінералів.
Відповідно до цієї Угоди в частині досягнення консенсусу щодо членства України в НАТО визначено, що сторони розвиватимуть сфери, важливість яких для євроатлантичного миру і стабільності виходить далеко за межі війни, визнаючи важливу роль України у захисті євроатлантичної безпеки й звертаючи особливу увагу на оперативну сумісність і внесок України як майбутнього союзника НАТО.
Також передбачено, що сторони докладатимуть зусиль до покращення умов для інвестицій та торгівлі в обох країнах та співпрацюватимуть у різних секторах, включаючи, зокрема, транспорт, інфраструктуру та енергетику, щоб зробити економіку обох країн більш сучасною, стійкою та процвітаючою.
У частині посилення співпраці у сфері правосуддя та притягнення до відповідальності Угода передбачає, що сторони вживатимуть заходів для поглиблення співробітництва між їхніми правовими секторами та у кримінально-цивільній сфері, а також для посилення співпраці у сфері санкцій. Сторони вживатимуть заходів для притягнення до відповідальності держав, які вчиняють грубі порушення міжнародного права.
Крім того, сторони поглиблюватимуть інституційні зв’язки у сфері протидії іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням, розбудовуватимуть стійкість до інформаційних загроз та уможливлюватимуть ефективні підривні дії у відповідь на загрози.
У частині міграції відповідно до Угоди там, де існують умови для добре керованої та безпечної мобільності, сторони здійснюватимуть поступові кроки для полегшення подорожування громадян і відвідування країн одна одної, а також започаткують регулярні контакти та обмін інформацією про результати міграції та політичні наміри.