Криза американської демократії – лише наполовину американська криза. На другу половину – це наслідок глобальних процесів.
У всьому світі з 60-х років минулого століття рівень свободи зростав, і так само у всьому світі з 2005 року він знижується.
Американці мали всі підстави хвалитися своєю найдавнішою з сучасних демократій та вважати свої інститути найміцнішими. Однак правда полягає в тому, що інститути – це не лише правила, а й люди, і якщо люди відмовляються захищати демократію, то ніякі правила не допоможуть. Навіть найпотужніша фортеця без гарнізону – не фортеця.
Батьки-засновники США це чудово розуміли. Томас Джефферсон недарма сказав: “Дерево свободи потрібно час від часу поливати кров’ю патріотів і тиранів, це для нього природне добриво”.
Американці тричі складали іспити на демократію – у 1770-х, у 1860-х та 1960-х роках – і сьогодні, здається, їм знову потрібно повернутися до екзаменаційної кімнати.
Але чи впораються вони цього разу?
Існують два шляхи знищення демократії – переворот/революція/громадянська війна та просунення диктатури тихою сапою. Трамп – не про перший (як Росія-1917), а про другий варіант (як Росія-2000).
Еталон тихої сапи – Третій Райх. Це ми зараз знаємо, що у 1933 році там встановилася диктатура, але для більшості тодішніх німців аж до бомбардувань Берліна 1940 року не було підстав думати, що з їхньою країною щось не так.
Варіантів протидії теж два. Або демократи і традиційні республіканці дадуть бій на проміжних виборах до Конгресу, і тоді все закінчиться малою кров’ю, або ж Трамп побудує свій Гілеад – і тоді відновлення нормальності буде довгим і кривавим. (У відомому романі Маргарет Етвуд «Розповідь служниці» та однойменному телесеріалі назву «Республіка Гілеад» носить вигадана тоталітарна держава, створена внаслідок державного перевороту на території США)
Не перемикайтеся, за два роки ми все дізнаємося.
Сергій Громенко, кандидат історичних наук, експерт Українського інституту майбутнього