Дональд Трамп заявив, що Володимир Зеленський є “диктатором”, хоча він виграв чесні вибори у 2019 році. Але президент Сполучених Штатів чомусь не говорить цього про Володимира Путіна
Очільник Кремля, який при владі вже 26 років (за цей час в Україні змінилося 5 президентів), кілька разів переписував Конституцію під себе, жорстко розправився з опозицією в своїй країні і вбивав своїх опонентів по всьому світу, а його головний опонент Олексій Навальний помер у в’язниці за кілька тижнів до того, як Путін виграв сфальсифіковані вибори минулого року – для Трампа він “дорогий друг і партнер”.
За останні кілька тижнів Трамп і його команда також підірвали НАТО, підтримали ультраправих політиків в Європі і пообіцяли вдарити по Європейському Союзу торговою війною за його «дуже несправедливе» ставлення до США. Не дивно, що все більше європейських чиновників і дипломатів вважають, що американський президент дійсно на боці Росії. США більше не є лідером вільного світу, а перетворилися на союзника кривавих диктаторських режимів.
Видання POLITICO проаналізувало, коли Трамп ставав на бік Путіна лише у свій перший місяць після повернення до влади.
- Телефонний дзвінок. Через майже три роки після неспровокованого повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році Трамп вирішив відновити прямий контакт із Путіним, попри санкції США та ЄС і ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Путіна.
- Похвала Путіну. Трамп подякував Путіну за «час і зусилля», підкресливши «Велику Історію» двох країн і їхню співпрацю під час Другої світової війни.
- Бажання повернути Росію до G7. Трамп заявив, що хотів би бачити Росію знову у складі G7, незважаючи на її агресію проти України.
- Дозвіл Путіну залишити за собою українські території. Міністр оборони США Піт Гегсет назвав повернення всіх окупованих Росією територій «нереалістичним».
- Визнання переваги Росії у мирних переговорах. Трамп заявив, що Росія «тримає всі карти», оскільки «захопила багато території».
- Відмова від місії НАТО в Україні. Гегсет заявив, що війська НАТО в Україні не підпадають під дію статті 5 альянсу5. .
- Виключення можливості відправлення військ США до України. Ще один жест на користь Путіна.
- Заклик до Європи самостійно дбати про свою безпеку. США фактично відмовляються від ролі захисника Європи.
- Безумовні переговори з Росією у Саудівській Аравії. Трамп дав Путіну щедрі поступки до початку переговорів, не вимагаючи навіть припинення вогню.
- Виключення Зеленського з переговорів. Команду Зеленського не допустили до переговорів, що суперечить принципу «жодних переговорів про Україну без України».
- Виключення Європи з переговорного процесу. ЄС постійно скаржиться, що його відсторонили від процесу мирного врегулювання.
- Звинувачення Зеленського у розв’язанні війни. Трамп повторює російську пропаганду, звинувачуючи Зеленського у початку війни.
- Критика Зеленського як некомпетентного. Це допомагає підривати його легітимність.
- Практично відсутність критики на адресу Путіна.
- Запевнення, що Путіну можна довіряти. Трамп заявив, що Путін хоче миру, ігноруючи численні випадки, коли Росія брехала щодо своїх планів.
- Заклик до виборів в Україні. Це створює можливість для російського втручання у виборчий процес.
- Скорочення фінансування спостерігачів за виборами та кібербезпеки. Це підриває демократичні процеси.
- Називання Зеленського «диктатором».
- Плани на майбутні «інвестиційні» угоди з Росією.
- Припинення фінансування інститутів, які підтримують демократію.
- Критика «вокерства»: Виглядає як підтримка путінської політики щодо прав людини.
- Засудження Європи за політику щодо мігрантів.
- Підтримка сумнівного кандидата на виборах у Румунії.
- Атака на Німеччину за її опір ультраправим рухам.
- Підтримка ультраправих у Німеччині.
- Підтримка Brexit-партії у Великобританії.
- Заперечення терміну «російська агресія» у заявах G7.
- Перемога на президентських виборах у США. Хоча це більше в інтересах самого Трампа, Кремль також радіє.
- Натяки на бажання змінити конституцію США для продовження терміну перебування на посаді. Так само, як це неодноразово зробив Путін у Росії.
Цей перелік показує, наскільки політика Трампа може грати на руку Росії та створює нові виклики для України та її союзників.