Ним став колишній американський посол у РФ – Роберт Вільям Бернс.
18 березня 2021 року Верхня палата Конгресу США проголосувала за призначення Роберта Вільяма Бернса на посаду керівника Центрального розвідувального управління США.
У ході передвиборчої кампанії Байдена експерти вважали Бернса пріоритетним кандидатом на посаду Державного секретаря у новій адміністрації. Проте наприкінці грудня 2020 р. колишній аналітик ЦРУ та Державного департаменту Мелвін Гудман виступив у ЗМІ з рекомендацією призначити Бернса керівником Ленглі. На його думку, таке призначення стало б важливим сигналом для відродження державної служби, яка принижувалась протягом останніх чотирьох років, і мало б важливе значення для усього розвідувального співтовариства, а не лише ЦРУ.
Схоже, саме до цієї рекомендації дослухався Байден. Коментуючи свій вибір, новообраний президент заявив, що Бернс розділяє його глибоке переконання у тому, що розвідка має бути аполітичною, і що віддані своїй справі професіонали-розвідники, які служать США, заслуговують на вдячність і повагу.
Роберт Вільям Бернс – професійний розвідник і дипломат. Народився у 1956 р. Працював послом на Близькому Сході і Південній Азії, а також у Росії. Був 1-м заступником Державного секретаря Гілларі Клінтон.
Наприкінці 1994 р., напередодні візиту до Росії віце-президента Альберта Гора він надіслав з Москви до Вашингтона телеграму, в якій, зокрема, написав:
«Зовнішня політика Єльцина націлена на те, щоб приховати слабкість країни і знову заявити про російські прерогативи. Породжувана гострим жалем за втраченим статусом наддержави і настільки ж гострим відчуттям, що Захід використовує слабкість Росії в своїх інтересах, наступальна зовнішня політика стала однією з небагатьох тем, які об’єднують росіян, втомлених від нескінченних суперечок про внутрішню ситуацію в країні. Єльцин сповнений рішучості повернути Росії статус великої держави і право на відстоювання своїх інтересів у так званому ближньому зарубіжжі, тобто в сусідніх євразійських державах – колишніх республіках СРСР».
У книзі спогадів він написав: «Служба на посаді посла США у Москві була роботою моєї мрії». Бернс досить критично оцінює Путіна, водночас позитивно відгукується про міністра закордонних справ Сергія Лаврова, називає його «дипломатом світового класу, майстерним переговорником, який не пропускає жодної деталі і володіє невичерпною творчою уявою».
25 лютого 2014 р., повертаючись із закриття Олімпійських ігор у Сочі, Бернс спеціально прилетів до Києва, де відвідав Майдан і від імені Державного департаменту поклав квіти до імпровізованого меморіалу на честь загиблих учасників Помаранчевої революції.
У березні 2019 р. Бернс опублікував у журналі «The Atlantic» статтю під назвою «Як зіпсувалися відносини США і Росії». Основний посил тексту в тому, що рівноправне співробітництво з РФ практично неможливе, а «Трамп, очевидно, не усвідомлює, що співпрацювати з такими противниками, як Путін, – неправильна мета для дипломатії, націленої на просування власних інтересів». Колишній посол у Москві наполягав на так званій тактичній дипломатії у взаєминах з РФ: «Ми не повинні поступатися Путіну або ж відмовлятися від надії побачити Росію без нього».