Ведуться роботи над українськими космічними апаратами нового покоління.
Про це повідомляє “Український промисловий портал”.
Українська космічна галузь в даний час займається освоєнням супутників дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) нового покоління.
Після запуску Україною супутника «Січ-2» близько восьми років тому, на орбіті не побував жоден космічний апарат українського виробництва. Однак вітчизняних конструкторів це не зупинило.
Провідне підприємство Державного космічного агентства (ДКАУ) – КБ «Південне» (м. Дніпро) – пообіцяло посилити свої позиції на ринку виробництва космічних апаратів.
В даний час КБ «Південне» одночасно веде роботи над 4 супутниками і планує освоїти виробництво апаратів дистанційне зондування землі нового покоління.
Серед космічних апаратів, над якими зараз працюють українські інженери, числиться науковий супутник «Мікросат». Він призначений для досліджень іоносфери з комплексом наукової апаратури «Іоносат-Мікро» в інтересах Національної академії наук України.
Також повідомляється, що в 2015 році підприємство розпочало роботи над апаратом «Січ-2-1», який є модифікацією супутника «Січ-2». Це супутник ДЗЗ, який дозволить отримувати знімки земної поверхні в панхроматичному і спектральному режимах, роздільною здатністю 8 м.
У 2017 році почалися роботи над супутникової платформою Yuzhsat. На її базі створюється мікросупутник Yuzhsat-1 з корисним навантаженням для проведення експерименту «Аерозоль-UA», призначеного для глобального моніторингу фізичних характеристик, просторового і часового розподілу аерозолів в атмосфері Землі. Це дозволить врахувати їх внесок у зміну клімату на планеті.
Нарешті, з минулого року в КБ «Південне» опрацьовують технічні можливості забезпечення розгортання на орбіті угруповань наноспутників типу “кубсат”.
Крім того, вперше в своїй історії підприємство вирішило зайнятися виробництвом супутників зв’язку типу «Либідь», який у 2009 році замовила канадська компанія MDA (Macdonald Dettwiler & Associates), і найняла для його виготовлення російську компанію «Інформаційні супутникові системи» (ІДС імені Академіка М.Ф. Решетньова). Проте за цілою низкою причин запуск супутника «Либідь» так і не відбувся.
За словами генерального директора КБ «Південне» Олександра Дегтярьова, зараз на підприємстві закінчили ескізне проектування і приступили до конструкторської документації супутникової платформи, яка відповідає рівню і розмірами супутника зв’язку «Либідь».