Тимчасова слідча комісія ВР розглядає відомості про розкрадання в ЗСУ з 2004 по 2017 рік.
Сьогодні, 4 лютого, проходить засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей за фактами розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави в період з 2004 по 2017 р.
Досліджується діяльність міністрів оборони, які руйнували систему військових командувань, військового управління, харчування, матеріального забезпечення, які розпродували техніку та озброєння за копійки, сотні танків, сотні БТРів, десятки вертольотів, — це та армія, яку було повністю зруйновано, пограбовано станом на 2014-й рік, коли почалася російська агресія.
Деморалізовано армію було внаслідок того, що система грошового забезпечення військовослужбовців призвела до жебрацького існування українського воїна в період з 2004 по 2014 рік.
Саме ці питання досліджує тимчасова комісія.
У її засіданні взяв участь Генпрокурор Юрій Луценко.
За словами Луценка, ця справа є “політичним вироком”, для причетних до роззброювання української армії.
Зокрема, генпрокурор заявив, що станом на 1991 рік Україна мала достатній військовий потенціал, третій в світі ядерний арсенал.
Яким чином руйнувалася українська армія?
“Ми виділяємо чотири етапи. Кожен етап був реалізований відповідним міністром оборони і керівництвом генерального штабу”.
Про це під час засідання ТСК заявив нардеп Іван Винник.
Перший етап – це міністри оборони Шкідченко, Марчук. Він характеризувався знищенням стратегічного потенціалу нашої держави, знищенням ракетних військ стратегічного призначення, знищенням стратегічної авіації, повністю руйнуванням систем ракетного озброєння, яке здатне нести ядерні заряди. Стратегічні можливості нашої держави були зруйновані орієнтовно в період 1994-2004 рр.
Далі почався період системного руйнування компонентів сухопутної, морської, протиповітряної оборони держави, коли міністром був Анатолій Гриценко. Цей же період характеризується масштабним розпродажем військової техніки і озброєнь.
Він характеризується руйнуванням логістичної складової, матеріально-технічної бази, системи харчового забезпечення, квартирного забезпечення. Тобто, спочатку було зруйновано все, що стосується оборони і техніки, а далі фактично добивали нашу армію.
Останній період – це період міністрів оборони з російським громадянством – Саламатіна і Лебедєва. Їх завдання, яке реалізовувалося за сприяння керівництва Генерального штабу в той час, – повне знищення системи оперативного командуваня. Україна була розділена на два оперативних командних округу – північний і південний, – зазначив Іван Винник.
Розслідування кримінального провадження доручене Державному бюро розслідувань.
Як повідомила заступниця голови відомства Ольга Варченко, йдеться про стаття 367 (службова недбалість), 364 (зловживання владою), 111 (державна зрада) та 425 (недбале ставлення до військової служби) Кримінального кодексу.
Водночас, співробітниця ДБР зазначила, що слідство стосується 2000-2014 років. За її словами, наразі правоохоронці очікують встановлення розміру збитків.
Завдання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради:
- Здійснення перевірки законності й обґрунтованості переведення військового майна в статус надлишкового.
- Перевірка відомостей про обґрунтованість вартості відчуження військового майна, надлишкового військового майна та інших об’єктів права власності Міноборони і ЗСУ.
- Перевірка відомостей про обґрунтованість розміру компенсації вартості земельних ділянок, що належали Міноборони та/або ЗСУ, які було відчужено та/або передано під забудову в межах реалізації інвестиційних проектів і програм.
- Перевірка цільового використання коштів, спрямованих на фінансування Міноборони і ЗСУ. Зокрема, щодо виконання програм підвищення обороноздатності й безпеки держави та програм розвитку ЗСУ.
- Встановлення і збір інформації та кола осіб та/або підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, “залучених до здійснення діяльності, пов’язаної з колом питань, для підготовки і розгляду яких створено ТСК”.
- Ініціювання питання про притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законодавством України.