Брюссель і Вашингтон стали вельми зацікавленими в збереженні українського маршруту транспортування російського газу. Болгарія, один з основних партнерів «Газпрому» в будівництві газопроводу «Південний потік» в обхід України, призупинила роботу з реалізації цього проекту.
В офіційному повідомленні, розміщеному в понеділок ввечері на сайті Міністерства економіки та енергетики Болгарії, йдеться про розпорядження, адресоване Болгарському енергохолдингу, призупинити всі дії, пов’язані з «Південним потоком». У тому числі − процедури укладення договорів з потенційними споживачами російського газу. Також холдинг повинен надати сприяння Єврокомісії у приведенні проекту в повну відповідність з європейським антимонопольним законодавством.
Ідеться, зокрема, про те, щоб «Газпром» в якості постачальника енергоресурсу не зміг контролювати доступ до трубопроводу інших компаній. Але саме таку умову в російській монополії вважають неприйнятною і наполягають на своєму праві визначати, чи будуть якісь незалежні постачальники газу також мати можливість експлуатувати «Південний потік».
Рішення Болгарії, яке суперечить інтересам «Газпрому», було озвучено після того, як Верховна Рада минулого тижня прийняла закон, що дозволяє компаніям з ЄС та США брати участь в оренді української газотранспортної інфраструктури − магістральних газопроводів та підземних сховищ газу.
Згідно з документом, планується створити дві компанії з управління ГТС країни і ПСГ, де 51% буде належати державі, а 49% зможуть придбати тільки компанії з Європи або США. Причому Верховна Рада, приймаючи рішення про допуск компаній до проекту, братиме до уваги список усіх її бенефіціарів, щоб уникнути опосередкованої участі «Газпрому» в управлінні вітчизняною газотранспортною інфраструктурою.
Газотранспортна система України
За таких перспектив Брюссель і Вашингтон стали вельми зацікавленими в збереженні українського маршруту транспортування російського газу як основного і в підвищенні його конкурентоспроможності. Якщо цієї мети буде досягнуто, то опоненти Кремля на міжнародній арені також забезпечать собі додатковий інструмент геополітичного впливу на його рішення. Адже постачання російського газу в країни ЄС відіграє вагому роль у формуванні прибутку «Газпрому» і валютних надходжень до бюджету РФ.
У Москві намагаються перешкодити подібному розвитку подій. Для цього, зокрема, депутат Держдуми РФ Андрій Крутов пропонує подати скаргу проти України до Світової організації торгівлі (СОТ), оскільки нові норми українського законодавства утискають права російських компаній при управлінні українською ГТС, а це суперечить зобов’язанням України щодо СОТ.
Якщо таку скаргу подадуть і її буде розглянуто, Україну можуть зобов’язати забезпечити доступ «Газпому» до акціонування ГТС. «У російських учасників ринку, відповідно до норм СОТ, має бути можливість входити на ринок зберігання та транспортування газу через Україну, інакше це є прямим порушенням норм конкуренції на користь компаній ЄС і США», – вважає Крутов.
Голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв повідомив, що найближчим часом держхолдинг активізує переговори із західними компаніями щодо їхнього залучення до управління ГТС. Міненерго розпочало підготовку до таких обговорень ще в червні, надіславши на адреси Shell, ExxonMobil і Chevron листи з пропозицією обговорити їхню можливу участь у долі газотранспортних магістралей.
Тепер для українського уряду головна проблема полягає в забезпеченні гарантій транзиту російського газу з боку «Газпрому», без яких цінність української ГТС для західних партнерів різко знижується. Щоб плани із залучення США та ЄС до її управління зберегли свою привабливість, український маршрут транспортування блакитного палива для виконання контрактів із європейськими компаніями має для «Газпрому» залишитися основним.
Але в цьому питанні ще багато невизначеності. Тому, наприклад, Пітер Кларк, регіональний директор Chevron в Україні, заявив Forbes, що про плани із залучення компанії до управління українською ГТС йому поки що нічого не відомо. А керівник Shell в Україні Грехем Тайлі зазначив: «Єдине, що наразі можна сказати точно, так це те, що розділення ГТС – правильний шлях».
Україна не вперше намагається залучити західні компанії до інвестицій у ГТС. Наприклад, ще 1997 року Shell пропонувала Києву приватизувати магістральні газопроводи, оцінивши їх у $12 млрд. Але українська влада тоді відхилили таку пропозицію, вважаючи, що оцінка надто занижена.
За словами Андрія Коболєва, вартість української ГТС становить $25–35 млрд.
Раніше «Нафтогаз» і «Газпром» розглядали можливість створення міжнародного консорціуму з управління українською ГТС, в якому передбачали також участь європейських компаній. За такої акціонерної структури дотримуються права всіх зацікавлених сторін: Росії як постачальника газу, України як його транзитера та країн ЄС як споживачів.
В Євросоюзі поширена практика створення консорціумів для поставок газу. Тому ймовірно, що в процесі врегулювання ситуації з гарантіями стабільного забезпечення російським газом споживачів у країнах ЄС і в Україні сторони повернуться до такого варіанту. Очікується, що переговори щодо цього продовжаться у вересні.
Світлана Долинчук, Forbes