За вісім місяців відповідну сертифікацію пройшли майже півсотні компаній. Для мусульман вкрай важливо, щоб продукт був халяльним, тобто виготовлений за особливим вимогам. Наприклад, для м’яса потрібно, щоб тварина забивали особливим чином, а для готового продукту — відсутність шкідливих добавок, консервантів і спирту. За останні вісім місяців в Україні такі сертифікати отримали 47 компаній, серед яких «Рошен», «АВК», «Лакталіс-Україна», «ГадячСир», «Козятинський м’ясокомбінат», повідомляють «Вести».
Як наголосила заступник директора Центру дослідження та сертифікації Халяль «Альраїд» Лариса Поліщук, дотримання цих вимог підтверджується спеціальним сертифікатом. Причому в ісламські країни можна постачати тільки халяльну продукцію, а в Малайзії, Індонезії чи Арабських Еміратах потрібна додаткова акредитація сертифікатів згідно місцевих стандартів.
В інших же країнах такий сертифікат розглядається як додаткове підтвердження якості і чистоти продукту.
Наприклад, в ЄС, за словами Лариси Поліщук, торговельні мережі теж стали частіше вимагати сертифікат Халяль, тому що європейці, навіть не сповідують іслам, бачать у цій сертифікації додатковий знак якості.
Як наголошує експерт, після закриття російського ринку все більше компаній звертають увагу на ринки арабських країн. За останні вісім місяців в Україні такі сертифікати отримали 47 компаній, серед яких «Рошен», «АВК», «Лакталіс-Україна», «Гадяч Сир», ПАТ «Козятинський м’ясокомбінат».
«Ми уклали контракт з компанією« “Комплекс Агромарс” (ТМ “Гаврилівські курчата”). Зараз проходить сертифікацію агропромгрупа “Пан Курчак”», — зазначила Лариса Поліщук.
Головним чином, арабського споживача цікавить традиційний продукт. Для більшості країн Близького Сходу ключовим продуктом імпорту є тушки курчат-бройлерів звісток від 700 г до 1800 г, заморожені частини (філе, гомілка, крило) в споживчій упаковці (900 г, 2500 г), сировина для переробки (філе в блоках по 7,5 кг). Значний інтерес імпортери проявляють до традиційних продуктів, таким як куряча тушка без кістки.
Готові продукти, наприклад, ковбаси або заморожені напівфабрикати (вареники, пельмені тощо), в країнах арабського світу не затребувані через інший харчову культуру і релігійні вимоги. Бакалійні товари (борошно, крупи тощо) також не користуються попитом, як і ягоди, фрукти-овочі і гриби.
Натомість, за словами Лариси Поліщук, регіони Близького Сходу, Північної Африки, а також деякі країни Азії готові активно розширювати споживання риби і молочних продуктів (маргарин, масло, морозиво, сири, сухе молоко, вершки і т.п.)