Геополитический вектор » Общество »

Геополітичні орієнтації та ставлення жителів до Незалежності України

З 19 по 28 травня 2017 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв’ю опитано 2040 респондентів, що мешкають у 108 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

У Луганській та Донецькій областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і за дизайн-ефекту 1.5) не перевищує:

  • 3,3% — для показників близьких до 50%,
  • 2,8% — для показників близьких до 25%,
  • 2,0% — для показників близьких до 10%,
  • 1,4% — для показників близьких до 5%.

Ставлення жителів України до незалежності України

Україна здобула незалежність 26 років тому. 24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності, а 1 грудня 1991 року громадяни України висловились на підтримку незалежності — тоді у всеукраїнському референдумі взяли участь 84.2% населення, з яких 90.3% проголосували «за».

Для того, щоб відстежувати ставлення населення до державної незалежності, КМІС у своїх дослідженнях ставить запитання, як би респонденти вчинили, якби референдум щодо проголошення незалежності України відбувався зараз.

За результатами цьогорічного опитування, якби референдум щодо незалежності України відбувався у травні 2017 року, за акт про незалежність проголосували б 70% жителів України[1], проти – 8%, і 22% — не визначилися, або не стали би брати участь у референдумі.

Тобто якби референдум щодо незалежності України проводився у травні 2017 року, і ті, хто не визначився, як голосувати, як зазвичай, не прийшли б на референдум[2], у цьому референдумі взяли би участь 78% населення, і 90% із них проголосували б за акт про незалежність, 10% — проти.

За минулий рік підтримка незалежності України трохи посилилася: частка тих, хто проголосував би за акт про незалежність, збільшилася із 64% населення у травні 2016 року до 70% у травні 2017 року (або з 87% до 90% тих, хто взяв би участь у голосуванні).

За даними опитування, в усіх регіонах частка тих, хто у разі референдуму проголосував би за незалежність України, суттєво перевищує частку тих, хто проголосував би проти:

  • у західних областях 87% населення висловилися за незалежність, 2% — проти, 10% — не визначилися або не стали би брати участь у референдумі;
  • у центрі 72% населення були готові проголосувати за незалежність, 9% — проти, 19% — не визначилися або не стали би брати участь у референдумі;
  • на півдні України 63% населення були готові проголосувати за незалежність, 13% — проти, 24% — не визначилися або не стали би брати участь у референдумі;
  • на сході 43% населення у разі референдуму проголосували б за, 7% — проти незалежності, 50% — не визначилися або не стали би брати участь у референдумі.

Ставлення жителів України до питання вступу України до ЄС

Станом на травень 2017 року, вступ України до ЄС підтримували більше половини жителів України: за результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, якби референдум з питання, чи вступати Україні до Європейського Союзу проводився у травні 2017 року, 53% жителів України проголосували б за вступ України до ЄС, 24% — проти, і решта 23% — не визначилися, або не брали би участі у голосуванні.

Якби ті, хто не визначився, як голосувати, як зазвичай, не прийшли б на референдум щодо вступу до ЄС, участь у голосуванні взяли би близько 77% усіх, хто має право голосувати та проживає на територіях, що контролюються владою України, і подані голоси розподілилися б таким чином (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів референдуму, якби він проводився у травні 2017 року): за вступ до ЄС — 69% голосів, проти — 31%.

Порівняно із лютим 2017 року, частка готових проголосувати за вступ України до ЄС зросла на 4 відсоткових пункти, з 49% до 53%, на стільки ж (на 4 відсоткових пункти, із 28% до 24%) скоротилася частка противників приєднання до ЄС. Як можна припустити, збільшення готовності населення проголосувати за вступ до ЄС пов’язана із запровадженням безвізового режиму, що могло позитивно вплинути на ставлення і довіру до ЄС.

Як і раніше, ставлення до питання вступу України до ЄС суттєво відрізняється залежно від регіону: найбільшою мірою вступ до ЄС підтримують жителі західних областей (готові проголосувати за вступ 75%) та центру (54%), найменшою мірою – жителі південних областей (35%) та сходу (42%).

Західний регіон: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний регіон: м. Київ, Київська, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області; Південний регіон: Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Східний регіон: Харківська, Донецька, Луганська область (без тимчасово окупованих територій).

Бажаний напрямок зовнішньої політики

Окрім запитання щодо можливих дій у випадку референдуму із питання вступу до ЄС, респондентів просили відповісти, який напрямок зовнішньої політики вони загалом вважають більш бажаним для України.
За результатами опитування, проведеного у травні 2017 року, бажаним напрямком зовнішньої політики, на думку більшості, лишається приєднання України до ЄС (49%). Курс на приєднання до Митного союзу Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизії і Вірменії вважають бажаним 11% жителів України. Значна частина (26%), як і раніше, налаштована і проти ЄС, і проти Митного Союзу, і вважає, що Україна має розвиватися незалежно, не входячи до жодного із цих об’єднань.

Думки населення щодо бажаного курсу зовнішньої політики, попри деякі коливання, протягом останніх двох років лишаються практично незмінними: більшість населення вважають бажаним курс на вступ до ЄС, наступним за поширеністю є варіант неприєднання ані до ЄС, ані до Митного Союзу, і найменш популярний – приєднання до Митного союзу.

За регіонами, уявлення про бажаний напрямок зовнішньої політики суттєво відрізняються:

  • У західних областях абсолютна більшість (75%) вважає бажаним приєднання до ЄС, 15% — неприєднання до жодного з об’єднань, 4% — приєднання до Митного Союзу;
  • У центральних областях більшість (48%) — за курс на приєднання до ЄС, 24% — неприєднання ані до ЄС, ані до Митного союзу, 7% — за приєднання до Митного Союзу;
  • У південних областях більшість (45%) вважає бажаним неприєднання до жодного з об’єднань, 29% підтримують курс на вступ до ЄС, 18% — приєднання до Митного Союзу;
  • У східних областях 39% назвали бажаним для України вступ до ЄС, 22% — приєднання до Митного Союзу, стільки ж (22%) – неприєднання до жодного з об’єднань.

Західний регіон: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний регіон: м. Київ, Київська, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області; Південний регіон: Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Східний регіон: Харківська, Донецька, Луганська область (без тимчасово окупованих територій).

Ставлення жителів України до питання вступу України до НАТО

Як і під час попередніх досліджень, наразі частка прихильників вступу України до НАТО дещо переважає над часткою противників: якби референдум із питання, чи вступати Україні до НАТО, відбувався у травні 2017 року, 41% жителів України проголосували б за вступ України до НАТО, 32% — проти; решта 27% не визначилися, або не стали би брати участь у такому референдумі.

Тож, якби референдум щодо вступу України до НАТО проводився у травні 2017 року, і у голосуванні взяли участь усі ті, хто визначився зі своїм вибором, явка становила би близько 73%, а голоси учасників розділилися б таким чином: 56% — за вступ України до НАТО, 44% — проти.

Частка готових проголосувати за вступ України до НАТО за минулі два роки практично не змінилася: 40% у травні 2015 р., 39% у вересні 2016 р., 41% у лютому 2017 р., і 41% — у травні 2017 року.

Ідею вступу України до НАТО, як і раніше, підтримують переважно мешканці західних і центральних областей; на півдні і на сході країни більшість налаштована проти вступу України до НАТО. За результатами опитування, якби референдум з питання, чи вступати Україні до НАТО, проводився у травні 2017 року,

  • у західних областях 65% проголосували б за вступ до НАТО, 14% — проти, 21% — не визначилися;
  • у центральних областях 40% готові проголосувати за вступ до НАТО, 23% — проти, 37% — не визначилися;
  • у південних областях — 24% за вступ до НАТО, 56% — проти, 20% — не визначилися;
  • у східних областях — 29% за вступ до НАТО, 43% — проти, 28% — не визначилися.

Західний регіон: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний регіон: м. Київ, Київська, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області; Південний регіон: Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Східний регіон: Харківська, Донецька, Луганська область (без тимчасово окупованих територій).

Головні результати:

  • За минулий рік підтримка незалежності України серед населення посилилася: якби референдум щодо незалежності України проводився у травні 2017 року, за акт про незалежність проголосували б 90% тих, хто висловив готовність взяти участь у такому референдумі, проти – 10%.
  • Порівняно із лютим 2017 року, зросла готовність населення проголосувати за вступ України до ЄС: якби референдум щодо вступу до ЄС проводився у травні 2017 року, за вступ до ЄС було б віддано 69% голосів, проти — 31%.
  • На референдумі щодо вступу до НАТО голоси розподілилися б таким чином: 56% — за вступ України до НАТО, 44% — проти. Частка людей, які готові проголосувати за вступ України до НАТО, протягом останніх двох років лишається незмінною.
  • На запитання про бажаний напрямок зовнішньої політики 49% опитаних висловилися за приєднання України до ЄС, 11% — за приєднання до Митного союзу Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизії і Вірменії, а 26% вважають, що Україна має розвиватися незалежно, не входячи до жодного із цих об’єднань. Думки населення щодо бажаного курсу зовнішньої політики, попри деякі коливання, протягом останніх двох років лишаються практично незмінними.

Джерело: КМІС

Метки:

Комментировать: