Головна таємниця Віктора Ющенка (Відгук на книгу “Недержавні таємниці”)

Нічний “Інтерсіті” Дніпропетровськ-Київ. Зручне крісло у теплому вагоні. І п’ять вільних годин для читання. Чого-небудь такого – що Бог пошле… Цієї ночі Бог мені послав Віктора Андрійовича Ющенка.

Ющенко В.А. “Таємниці лузерства. Нотатки про те, як все злити та нічого не зрозуміти”.

Саме так повинна називатися ця книга. Не знаю, чого чекав наш Третій Гарант від її написання. Які цілі ставив своїм “літературним неграм”, що готували йому матеріали. Лише здогадуюсь. Але сьогодні вона читається як сумна історія злету й падіння. Крах людини, якій доля дала дуже багато можливостей, щоб змінити цей світ на краще. Людини, яка могла звершити грандіозне – та не виконала навіть мінімального.

Тут можна знайти багато цікавого. Інтимні сторінки біографії: спогади про кохання і кар’єру. Розлогі філософствування про єдину націю від Карпат до Луганська (особливо “доставляє” читати це зараз, еге ж). Доволі детальний опис подій 2005-2010 років (звичайно, за виключенням “незручних моментів” зли(я)гання його політичної сили з Хряком Бандюковичем і ригівським кодлом).

Як завжди – звинувачення Юлії Тимошенко у всіх смертних гріхах. Що своєю, ледь приховуваною, емоційністю більше нагадують полум`яну ненависть відторгнутого коханця, ніж крижану ворожість політичного супротивника (вона таки “la femme fatale” його життя, і не заперечуйте).

Немає лише головного, що я хотів побачити: навіть натяку на каяття. Принцип “Mea culpa” Віктору Андрійовичу геть чужий. І безкінечно далекий від нього. Навіть частки своєї вини у тому, що трапилося потім та відбувається зараз, він не відчуває. І не визнає. Він так нічому не навчився. І нічого не зрозумів.

Але найсмішніше – Ющенко так і не згадав своїх здобутків на головній посаді країни. Хоч якоїсь видатної справи, яку б він повністю завершив за часи президентства. А не те, що він починав та кидав на півдорозі. Обмежуючись словесним моралізаторством. Жодної в тексті я так і не знайшов.

Ну, що ж… Мовчання інколи красномовніше будь-яких слів.

So mote it be
(так тому і бути).

Читав: Віктор Сороченко

Віктор Ющенко. Недержавні таємниці.
Видавництво “Фоліо”.
Харків, 2014 рік.

Input your search keywords and press Enter.